Профілактика гнійно-запальних захворювань в акушерських стаціонарах

Утримання пологового блоку:

• 1. Пологовий блок включає передпологові палати, родові зали з кімнатами для проведення первинного туалету новонароджених, оглядову, операційну, палату інтенсивної терапії, а також допоміжні приміщення: для обробки та дезинфекції церат і суден, тимчасового зберігання брудної білизни, санітарні вузли.
• 2. Число передпологових палат і пологових залів повинно бути подвоєним, що дозволяє дотримуватися принципу циклічності в роботі акушерського стаціонару. Кожна пологова зала функціонує 1-2 доби, потім проводиться генеральне прибирання.
• 3. Структура сучасних родильних будинків передбачає індивідуальні пологові палати, які функціонують як передполо-гова, пологова і мала операційна одночасно, що значно зменшує небезпеку внутрішньолікарняного інфікування.
• 4. Оглядова кімната з гінекологічним кріслом використовується для проведення вагінальних досліджень у процесі пологів.
• 5. Палата інтенсивної терапії обладнана спеціальною апаратурою, інструментами і медикаментами, має функціональні ліжка і засоби для централізованої подачі кисню; вона призначена для вагітних і роділь з найбільш тяжкими формами ускладнень вагітності або екстрагенітальними захворюваннями.
• 6. Операційний блок включає малу операційну (для всіх акушерських операцій, крім кесарського розтину), велику опера

ційну з передопераційною (для черевних операцій), приміщення для зберігання крові, пересувної апаратури.

• 7. У передпологових палатах, оглядовій кімнаті, пологових залах знаходяться стаціонарні чи пересувні бактерицидні лампи, якими опромінюють приміщення при відсутності роділь.
• 8. Передпологові палати не менше 3-х разів на добу провітрюють і прибирають з використанням дезинфектантів.
• 9. Роділля весь перший період пологів знаходиться в передпологовій палаті, де їй виділяють індивідуальне пронумероване судно, що зберігається на підставці, вмонтованій у ліжко, чи лавці, пофарбованій масляною фарбою. Після використання судно промивають проточною водою.
• 10. Після переведення роділлі в пологову залу підкладні церати і судна миють водою і знезаражують у санітарних кімнатах.
• 11. Використану постільну білизну збирають у спеціальний металевий посуд, вистелений зсередини цератовим мішком і закривають кришкою.
• 12. Проводять обробку ліжка, протираючи металеві частини, цератові чохли на матрацах і подушках розчином дезинфікуючих середників.
• 13. Стетоскоп, тазомір, термометри знезаражують 0,5% розчином хлораміну або 3% розчином перекису водню, розведеними в 0,5% розчині миючого засобу.

Підготовка роділлі до пологів та прийом новонароджених:

• 1. Переводячи роділлю в пологову залу, їй одягають стерильну сорочку, косинку, бахіли.
• 2. Приймаючи пологи, використовують акушерський комплект одноразового використання, стерильні медичні інструменти і перев'язочний матеріал.
• 3. Перед прийняттям пологів акушерка миє і обробляє руки, як для хірургічної операції.
• 4. Новонародженого приймають у лоток, вистелений стерильною пелюшкою, для обробки дитини використовують стерильні індивідуальні комплекти.
• 4.1. Для первинної обробки шкіри новонародженого використовують стерильне вазелінове масло або олію у флаконах по 30 мл для одноразового застосування.
• 5. Після пологів лотки для прийому новонароджених миють гарячим мильним розчином, обробляють одним із дезин-фектантів -- експозиція 30 хв, споліскують, складають внутрішнім боком докупи і стерилізують.
• 5.1. Пеленальний столик і ваги після використання обробляють 1% розчином перекису водню. Перед прийманням новонародженого столик і ваги вкривають стерильними пелюшками.
• 5.2. Використану в процесі пологів білизну збирають у металевий посуд. Перев'язочний матеріал кидають у миску, вистелену стерильною пелюшкою; її міняють після кожних пологів.
• 5.3. Після пологів металеві частини рахманівських ліжок, подушки і матраци, обшиті цератою, протирають дезинфікуючим розчином.
• 5.4. Прибирання пологової зали з використанням дезинфікуючого розчину проводять тричі на день.

Утримання післяпологових палат у фізіологічному відділенні:

• 1. При заповненні післяпологових палат дотримуються принципу циклічності, що має вагоме значення як для раціонального використання ліжкового фонду, так і системи протиепідемічних заходів.
• 2. Для кожної породіллі виділяють індивідуальне пронумероване судно, що зберігається на вмонтованій у ліжко підставці чи пофарбованій масляною фарбою лавці.
• 3. Сорочку і рушник породіллі міняють щодня, постільну білизну кожні 3 дні, підкладні пелюшки 4 рази на добу протягом перших 3-х днів, потім двічі на добу. Церату на ліжку протирають дезинфікуючим розчином при зміні підкладних пелюшок (одноразові стерильні підкладні).
• 4. Перед кожним годуванням породілля отримує косинку і пелюшку для підкладання під новонародженого, а також маску в період загострення респіраторних інфекцій.
• 5. Перед годуванням породілля ретельно миє руки та молочні залози водою з милом і витирає насухо стерильною пелюшкою. Між годуваннями їй проводиться обробка сосків розчином антисептика.
• 6. Кожна породілля отримує стерильну баночку для зціджування молока (місткістю 200 мл), прикриту стерильною серветкою.
• 7. Туалет породіллі в перший день проводиться в палаті, а в наступні дні -- в кімнаті особистої гігієни з висхідним (біде) і звичайним душем.
• 8. Вологе прибирання післяпологових палат, коридорів і всіх допоміжних приміщень проводять тричі на день, з них одне прибирання -- із застосуванням дезинфікуючого розчину. Перед прибиранням міняють у породіль натільну і постільну білизну.
• 9. Після вологого прибирання, а також у проміжках часу між годуваннями післяпологові палати опромінюють кварцовими або УФ лампами. Породіллям проводять кварцування для кращого загоєння ран промежини і профілактики чи лікування тріщин сосків.
• 10. Після виписки породіль зі стаціонару здійснюють камерну обробку матраців, подушок і ковдр.
• 11. При появі перших ознак інфекційного захворювання породіллі чи новонародженого, їх, згідно інструкції Міністерства охорони здоров'я, переводять в обсерваційне відділення або спеціалізований заклад. Проводять знезараження всіх речей, з якими контактувала хвора породілля і вологе прибирання палати з використанням дезинфікуючого розчину. Постільну і натільну білизну хворої породіллі складають у цератовий мішок і відправляють у пральню.
• 12. При появі в пологовому відділенні гнійно-септичних захворювань серед породіль чи новонароджених припиняється прийом роділь у відділення.

Утримання післяпологових палат в обсерваційному відділенні:

• 1. Для попередження інфікування пологових будинків і поширення інфекції у великих містах в одному з таких будинків організовують акушерський стаціонар для вагітних, роділь і породіль з гнійно-запальними та інфекційними захворюваннями.
• 2. Обсерваційне відділення за структурою, обладнанням, забезпеченням не відрізняється від фізіологічного відділення.
• 3. Циклічність заповнення палат в обсерваційному відділенні додатково передбачає групування в окремих палатах породіль з однаковими нозологічними формами захворювань.
• 4. Під час годування дитини породілля обов'язково використовує маску, яку міняють перед кожним годуванням.
• 5. Санітарно-гігієнічний режим дотримується з тією ж ретельністю, що і в фізіологічному відділенні.
• 6. На особливому лікувально-охоронному режимі перебувають породіллі, у яких загинув плід чи новонароджений. Їх переводять в окремі або невеликі палати, в яких породіллі не годують новонароджених.

Утримання відділення для новонароджених:

• 1. Відділення новонароджених включає палати для здорових доношених дітей, для недоношених, для травмованих у пологах дітей, процедурну, молочні кімнати, палати інтенсивної терапії, допоміжні приміщення.
• 2. Палати для новонароджених заповнюються циклічно відповідно до палат матерів.
• 3. При суворому дотриманні принципу циклічності кожна палата для дітей підлягає генеральному прибиранню один раз на 6-10 днів.
• 4. Щоденне вологе прибирання здійснюють під час кожного годування дітей з використанням дезинфікуючих засобів. Потім палати провітрюють і опромінюють бактерицидними лампами.
• 5. Дитячі палати повинні розділятися скляними перегородками до стелі, що полегшує черговій сестрі спостереження за дітьми.
• 6. Пеленання дітей проводиться перед кожним годуванням. Медична сестра миє руки з милом, одягає спеціальний халат, цератовий фартух, стерильну маску, обробляє руки антисептиком перед пеленанням кожного новонародженого.
• 7. Новонароджених підмивають над раковиною проточною водою, висушують стерильною пелюшкою; шкіру обробляють стерильним вазеліновим маслом або олією.
• 8. Перед зважуванням дітей на вагу стелять стерильну пелюшку. Після використання вагу протирають дезинфікуючим розчином.
• 9. Після обробки кожної дитини фартух, в якому працювала медсестра, протирають розчином дезинфектанту, а після туалету всіх дітей фартух миють і замочують у 3% розчині перекису водню з 0,5% розчином миючого засобу або в 1% розчині хлораміну на 30 хв.
• 10. Пеленальні столи після пеленання всіх дітей обробляють розчином дезинфікуючого засобу.
• 11. Під час перебування дітей у пологовому будинку повинна використовуватися лише стерильна білизна.
• 12. Брудні пелюшки збирають у бак з педальним пристроєм, вистелений зсередини цератовим мішком, який після наповнення передають у пральню. Вся дитяча білизна підлягає стерилізації шляхом автоклавування.
• 13. Предмети догляду за новонародженими (чайні ложки, піпетки, соски, балончики для клізм) миють проточною водою і кип'ятять 15 хвилин.
• 14. Після виписки дітей, їх постіль проходить камерну обробку з фіксацією результатів у журналі.

Утримання відділення патології вагітних:

• 1. До структури відділення входять палати, маніпуляційна, оглядова, кабінет функціональної діагностики, приміщення для денного перебування хворих і допоміжні приміщення: кімната особистої гігієни, санітарні вузли та інші.
• 2. Відділення призначається для допологової госпіталізації вагітних з різними екстрагенітальними захворюваннями і ускладненнями вагітності.
• 3. Вагітних жінок з гострими респіраторними захворюваннями у дане відділення не кладуть.
• 4. Вологе прибирання палат, коридорів та всіх допоміжних приміщень проводять 2 рази на день із застосуванням дезинфікуючих розчинів, регулярно провітрюють палати.
• 5. Палати відділення повинні бути невеликі -- на 2-4 ліжка.

Санітарно-протиепідемічні заходи у родопомічних закладах. Проблема боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями (ВЛІ) в Україні за умов імунодепресивного впливу на організм комплексу екологічних факторів довкілля набирає особливо важливого значення, визначаючи значною мірою успіх боротьби з дитячою захворюваністю та смертністю.

Складність вирішення цієї проблеми зумовлена відсутністю достовірних даних про розповсюдження внутрішньолікар-няних інфекцій, мінливістю збудника, труднощами мікробіологічної діагностики та ідентифікації етіологічного фактора. В умовах лікарні формуються госпітальні штами збудників, що стійкі до антибактерійних препаратів і дезинфектантів.

Внутрішньолікарняну інфекцію (ВЛІ) Комітет експертів ВООЗ визначає як захворювання мікробного походження, що виникли внаслідок інфікування в стаціонарі при обстеженні, лікуванні або перебуванні в лікарні та розвинулись як у стаціонарі, так і після виписки з лікарняного закладу протягом б міс.

Особливе значення має проблема ВЛІ для родопомічних установ внаслідок перебування в них найбільш вразливого до інфекції контингенту -- новонароджених та вагітних жінок.

Серед причин ВЛІ у породіль та новонароджених переважне значення мають: патологічні пологи, перинатальна гіпоксія, передчасні пологи, інтенсивна терапія з інструментальним втручанням, відсутність материнського молока та догляду, застосування антибіотиків з профілактичною метою, носійство медичним персоналом патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, порушення протиепідемічного режиму в акушерських стаціонарах, тривале знаходження новонароджених та породіль у родопомічних установах (понад 5 днів).

До основних збудників ВЛІ належать: стафілококи, саль-монелли, шигели, кишкові палички, клебсіели, ентеробакте-ри, протеї, синьогнійні палички, стрептококи, ентерококи, гриби роду Кандіда, віруси.

Госпітальні штами формуються в стаціонарі протягом ба-гатомісячної послідовної селекції мікроорганізмів, які набувають нових властивостей, що підсилюють їх патогенний потенціал (адгезивність, токсигенність, гемолітична активність).

Госпітальні штами набувають високої вірулентності, здатні до виживання та накопичення в розчинах, у вологих субстанціях (ганчірки, пелюшки, щітки), можуть зберігатися в дезин-фекційних препаратах при зниженій концентрації розчинів у разі порушення їх приготування та зберігання. Госпітальні штами грампозитивних бактерій набувають стійкості до сушіння.

Головним резервуаром госпітальних штамів мікроорганізмів є новонароджені діти, матері та медичний персонал.

Дезинфекція різних об'єктів у пологових будинках:

• 1. Інструменти з металу, вироби із скла стерилізуються шляхом кип'ятіння у дистильованій воді протягом ЗО хв.; у 15% розчині питної соди у дистильованій воді протягом 15 хв., або у повітряних стерилізаторах при температурі 120°С протягом 45 хвилин.
• 2. Вироби з полімерних матеріалів стерилізуються шляхом занурення в дезрозчин з наступним промиванням у воді. Дез-розчини і часи дії:
  • -- хлорамін В 0,25% -- 30 хв.;
  • -- хлоргексидину біглюконат 1% -- 30 хв.;
  • -- сульфохлорантин 0,2% -- 30 хв.;
  • -- дезоксон 13% -- 30 хв.
• 3. Поверхні приміщення обробляють шляхом дворазового протирання дезрозчином з інтервалом у 15 хв. або зрошення -- час дії 60 хв. Дезрозчини: хлорамін В 0,75%, хлоргексидину біглюконат 1%, сульфохлорантин 0,2%.
• 4. Гумові вироби (міхур для льоду, гумові трубки приладів) обробляють шляхом дворазового протирання дезрозчином з інтервалом в 15 хв. з наступним промиванням водою. Дезрозчини: хлорамін В 1%, перекис водню 3%, хлоргексидину біглюконат 1%, сульфохлорантин 0,2%.
• 5. Зонди, соски, балони для відсмоктування слизу у новонароджених стерилізуються шляхом кип'ятіння у дистильованій воді протягом ЗО хв., у 15% розчині питної соди у дистильованій воді протягом 15 хв., або шляхом автоклавування -- водяна насичена пара під тиском при температурі 110°С.
• 6. Стетофонендоскопи, сантиметрові стрічки -- дворазове протирання хлораміном В 0,5% або хлоргексидином 1% з інтервалом у 15 хв.
• 7. Термометри -- занурення у розчин хлораміну В 0,5% протягом 30 хв.; перекису водню 3% -- 30 хв.; хлоргексидину біглюконату 0,5% 30 хв.; сульфохлорантину 0,2% -- 30 хв.
• 8. Церати -- фартухи, мішки, матраци протирають розчином хлораміну В 1%, хлоргексидину біглюконату 1%, сульфохлорантину 0,2%.
• 9. Підкладні церати -- занурення у розчин хлораміну В 1% протягом ЗО хв.; хлоргексидину біглюконату 1% 60 хв.; сульфохлорантину 0,2% - 30 хв., гіпохлориту натрію 0,25% на 15 хв.

Механізми поширення інфекції:

• 1. Контактний (руки медичного персоналу, медична апаратура, предмети догляду за немовлятами).
• 2. Фекально-оральний (молоко, розчини для пиття, зонди, катетери);
• 3. Повітряно-крапельний.
• 4. Трансфузійний.

У розвитку інфекції виділяють такі етапи:

• 1. Контамінація -- контакт новонародженого з мікрофлорою під час пологів, первинної обробки, заходів реанімації в пологовій залі тощо. Контамінація характеризується невисоким рівнем висіву бактерій (100-1000 КУО/г), виділенням двох або трьох різних штамів бактерій, вона не спричиняє розвитку інфекції, але може призводити до колонізації.
• 2. Колонізація -- процес заселення шкіри, носоглотки, дихальних шляхів, травного каналу бактеріями матері та навколишнього середовища. Колонізація, рівень якої перевищує 10^й КУО та характеризується переважанням умовно-патогенних бактерій або грибів і дефіцитом біфідобактерій, є патологічною, значно підвищує ризик розвитку інфекційно-запальних захворювань, особливо у новонароджених з перинатальною патологією та недоношених дітей.
• 3. Клінічна маніфестація інфекції.

Найпоширеніші нозологічниі форми ВЛІ:

• 1. Локальні: омфаліт, кон'юнктивіт, піодермія, абсцес, флегмона, пневмонія, отит, мастит, гострі кишкові інфекції, ендометрит, післяопераційна інфекція.
• 2. Генералізовані: сепсис (септицемія, септикопіемія).
• 3. Інші інфекції: краснуха, кір, вірусний гепатит тощо.