Розділ 2. Розробка стратегічного плану випуску виробів

Таблиця 7. Вихідні дані

Проведемо розрахунки прибутку підприємство в базовому році. Результати розрахунків зведемо у табл. 8.

Таблиця 8Приклад розрахунок базового загального прибутку, млн.. грн..

У табл. 8 обсяг виробництва у вартісному виразі виробу А (Д) розраховуємо за формулою 5:

(Д) = 7,0x4,2 = 29,4 млн. грн.

Загальну собівартість виробу А (С ) розраховуємо за формулою 6:

С = 7,0 х 3,8 = 26,6 млн. грн.

Масу прибутку виробу А (П) розраховуємо за формулою 4:

П = 29,4 - 26,6 = 2,8 млн. грн.

У табл. 8 обсяг виробництва у вартісному виразі виробу Б (ДБ) розраховуємо за формулою 5:

(Д) = 1,93 x 15,7 = 30,3 млн. грн.

Загальну собівартість виробу Б (С ) розраховуємо за формулою 6:

С = 1,93 х 15,2 = 29,3 млн. грн.

Масу прибутку виробу Б (П) розраховуємо за формулою 4:

П = 30,3 - 29,3 = 1,0 млн. грн.

У табл. 8 обсяг виробництва у вартісному виразі виробу В (Д) розраховуємо за формулою 5:

(Д) = 4,1 x 6,60 = 27,06 млн. грн.

Загальну собівартість виробу В (С ) розраховуємо за формулою 6:

С = 4,1 х 6,05 = 24,80 млн. грн.

Масу прибутку виробу В (П) розраховуємо за формулою 4:

П = 27,06 - 24,80 = 2,26 млн. грн.

Етап 2. Оскільки основні заходи, що спрямовані на збільшення прибутку підприємства пов'язані зі зростанням обсягів виробництва та зниженням собівартості, то слід визначити:

• · наскільки збільшиться прибуток підприємства, якщо обсяг виробництва по кожному виробу збільшиться на 1 % (при інших рівних умовах збільшення обсягів виробництва на 1 % буде давати приріст маси прибутку також на 1 %);
• · наскільки знизиться собівартість випуску по кожному виробу, якщо зниження собівартості складе 0,1 % (від маси базової собівартості).

Ці розрахунки дозолять порівнювати різні варіанти змін у виробничій програмі, прибутку та собівартості без значних додаткових розрахунків.

Для нашого прикладу розрахунки збільшення обсягів на 1 % та зниження собівартості на 0,1 % приведемо в табл. 9

Таблиця 9Збільшення обсягів на 1 % та зниження собівартості на 0,1 %, тис. грн.

У табл. 9 приріст прибутку (П) при збільшенні обсягу виробництва виробу А на 1 % дорівнюватиме:

П= 2800 х 0,01 = 28,0 тис грн.

Зниження собівартості виробництва виробу А (С) дорівнюватиме:

С = 26600 х 0,001 = 26,6 тис. грн.

У табл. 9 приріст прибутку (П) при збільшенні обсягу виробництва виробу Б на 1 % дорівнюватиме:

П= 1000 х 0,01 = 10,0 тис грн.

Зниження собівартості виробництва виробу Б (С) дорівнюватиме:

С = 29300 х 0,001 = 29,3 тис. грн..

У табл. 9 приріст прибутку (П) при збільшенні обсягу виробництва виробу В на 1 % дорівнюватиме:

П= 2260 х 0,01 = 22,6 тис грн.

Зниження собівартості виробництва виробу В (С) дорівнюватиме:

С = 24800 х 0,001 = 24,8 тис. грн.

Етап 3. У процесі планування програми на наступний рік необхідно врахувати прогноз маркетологів щодо зміни попиту на продукцію (табл. 2), тому слід розрахувати можливий приріст прибутку при максимальному збільшенні обсягів виробництва

Етап 4. У табл. 6 приведені можливі величини зниження собівартості по виробам в результаті здійснення капіталовкладень. Враховуючи найбільш можливе зниження собівартості доцільно розрахувати зниження собівартості кожного виробу після залучення 1,5 млн. грн..

Для прикладу припустимо, що маркетологи прогнозують наступні зміни попиту на продукцію підприємства:

• · на виріб А попит збільшиться на 18 %;
• · на виріб Б попит збільшиться на 25 %;
• · на виріб В попит збільшиться на 20 %.

У такому випадку зміна прибутку за пунктами 3 та 4 буде наступною (табл. 10).

Таблиця 10. Приріст прибутку при максимально можливому збільшенні обсягів та зниженні собівартості (не враховуючи зростання обсягів)

У табл 10 максимально можливий приріст прибутку по виробу А (ї)визначаємо на основі даних маркетологів та розрахунків у табл 9:

= 28,0 х 18 =504 тис. грн.

Максимально можливе зниження собівартості виробу А () розраховуємо згідно даних табл 6 та розрахунків у табл. 9:

= 26,6 х 7,3 = 194,18 тис. грн.

Примітка: хоча за умовами табл. 6 максимально можливе зниження собівартості складає 0,73 %, але в останньому розрахунку помножуємо саме на 7,3 (а не на 0,0073), оскільки дані у табл. 9 відображають зниження собівартості на 0,1 %

У табл 10 максимально можливий приріст прибутку по виробу Б (ї)визначаємо на основі даних маркетологів та розрахунків у табл 9:

= 10,0 х 25 = 250 тис. грн.

Максимально можливе зниження собівартості виробу Б () розраховуємо згідно даних табл 6 та розрахунків у табл. 9:

= 29,3 х 6,8 = 199,24 тис. грн.

У табл 10 максимально можливий приріст прибутку по виробу В (ї)визначаємо на основі даних маркетологів та розрахунків у табл 9:

= 22,6 х 20 =452 тис. грн.

Максимально можливе зниження собівартості виробу В () розраховуємо згідно даних табл 6 та розрахунків у табл. 9:

= 24,8 х 8,3 = 205,84 тис. грн.

Етап 5. Аналізуємо дані отримані в результаті розрахунків пунктів З та 4 та визначаємо випуск якого виробу необхідно збільшувати в першу чергу. Пріоритетним є той виріб, по якому значення максимально можливого зростання прибутку та максимально можливого зниження собівартості найбільше.

Відповідно, щодо того виробу, по якому приріст прибутку буде максимальним необхідно впроваджувати заходи по збільшенню обсягів згідно табл. 3. Виріб, по якому зниження собівартості виявиться найбільшим буде пріоритетним при впровадженні заходів із залученням капіталовкладень.

У нашому прикладі, аналіз даних табл. 10 показує, що найбільший приріст прибутку буде у випадку збільшення обсягів виробництва по виробу А на 18 % (табл. 10 графа 1). Це означає, що слід намагатися збільшувати обсяг виробництва по виробу А в першу чергу.

Зниження собівартості в нашому випадку практично однакове (табл. 10 графа 5) для любого виробу після реалізації капіталовкладень обсягом 1,5 млн грн, тому на даному етапі вирішення завдання однозначно зробити висновок щодо того, по якому виробу знижувати собівартість неможливо,

Якщо б по одному з виробів була виявлена перевага по зниженню собівартості, то слід було б попередньо орієнтуватися саме на цей виріб.

Етап 6. Один з варіантів планування виробничої програми передбачає збільшення випуску одного виробу за рахунок скорочення випуску іншого (табл. 3).

На даному етапі слід обрати найбільш ефективний варіант змін у виробництві, якому відповідає найбільший приріст прибутку.

У нашому прикладі збільшення обсягів виробництва починаємо зі збільшення обсягів по виробу А (див. пункт 5) за рахунок зниження обсягів випуску інших виробів. У першу чергу знижуємо обсяг виробництва виробу Б, тому що збільшення обсягів згідно попередніх розрахунків (табл. 9 графа 3) по цьому виробу найменше.

Згідно вихідних даних (табл. 3) обсяг по виробу А можна збільшити лише на 10 %. З табл. 8 бачимо, що на 1 % зростання обсягів виробництва виробу А доводиться приріст прибутку 28 тис. грн; відповідно 10 % зростання обсягів виробництва виробу А дадуть приріст прибутку (ДПА):

=10 x 28 = 280 тис. грн.

Значить збільшення обсягу виробу А на 10 % дозволить збільшити прибуток на 280 тис. грн.

Однак при цьому необхідно знизити обсяги випуску по виробу Б на 15 %: що відповідно знизить прибуток. Згідно з табл. 8 бачимо, що на 1 % зниження обсягів виробництва виробу Б доводиться зменшення прибутку на 10,0 тис. грн; відповідно 15 % зниження обсягів виробництва виробу Б дадуть зміну прибутку ( ):

= 15 х 10,0 = 150 тис. грн.

Таким чином, при зниженні обсягів виробу Б на 15 % прибуток знизиться на 150 тис. грн.

Остаточний приріст прибутку підприємства () за умов

збільшення випуску виробів А на 10 % та зменшення випуску виробів Б на 15 % складе 130 тис. грн:

= 280 - 150 = 130 тис. грн.

Розглянемо варіант збільшення випуску виробів А за рахунок зменшення випуску виробу В. По виробу В обсяг виробництва можна знизити на 20 %. В цьому випадку прибуток () знизиться на 452,0 тис. грн (згідно з табл. 8):

=22,6 x 20 = 452,0 тис. грн.

Тоді остаточний приріст прибутку () за умов збільшення випуску виробу А на 10 % та зменшенні випуску виробу В на 20 % складе ( - 172,0 тис. грн):

= 280 - 452 = - 172,0 тис. грн.

Порівнюємо можливий приріст прибутку за умов зменшення виробу В або виробу Б:

-172 < 130,тобто

<

Робимо висновок, що більш доцільно збільшувати обсяг виробництва виробу А за рахунок зменшення обсягів виробництва виробу Б.

Етап 7. Після змін у виробництві при впровадженні першого заходу відбудуться зімни у показниках, отриманих в пункті 2, що виступали базою для аналітичної роботи.

Саме тому необхідно визначити нові обсяги виробництва, масу собівартості та прибутку, а також нові прирости обсягів на 1 % та зниження собівартості на 0,1 %.

Слід зазначити, що при зміні обсягів виробництва змінюється й собівартість продукції, Тому при перерахунках собівартості треба врахувати, що пропорційно зміненню кількості продукції змінюється й собівартість.

Така зміна носить об'єктивний характер, оскільки зі зростанням (або зниженням) обсягів виробництва зростуть (або зменшуються) змінні витрати на виробництво. У нашому прикладі зміни відбуваються тільки по виробам Б (обсяг знижується на 15 %) та А (обсяг збільшується на 10 %). Показники обсягів виробництва, собівартості та прибутку після впровадження першого заходу зведені у табл. 11.

Таблиця 11. Обсяги виробництва, маса собівартості та прибутку після реалізації першого заходу, млн грн.

У табл 11 обсяг виробництва виробу Б після впровадження першого заходу (Од) визначається на основі даних табл. 8, враховуючи його зменшення на 15%:

О = 30,3 х 0,85 = 25,75 млн. грн.., або

О = 30,3 - (30,3 x 0,15) = 25,75 млн. грн.

У відповідності до зміни обсягів відбудуться зміни й у значенні загальної собівартості. Таким чином загальна собівартість виробу Б після реалізації першого заходу (Сд) також зменшиться на 15 %:

С = 29,3 х 0,85 = 24,90 млн грн, або

С = 29,3 - (29,3 х 0,15) = 24,90 млн грн.

Масу прибутку по виробу Б після впровадження першого заходу ( П) визначаємо за формулою 4:

П = 25,75 - 24,90 = 0,85 млн грн.

У табл 11 обсяг виробництва виробу А після впровадження першого заходу (Од) визначається на основі даних табл. 8, враховуючи його зменшення на 10%:

О = 29,4 х 1,10 = 32,34 млн. грн.., або

О = 29,4 + (29,4 x 0,10) = 32,34 млн. грн.

У відповідності до зміни обсягів відбудуться зміни й у значенні загальної собівартості. Таким чином загальна собівартість виробу А після реалізації першого заходу (Сд) збільшиться на 10 %:

С = 26,6 х 1,10 = 29,26 млн грн, або

С = 26,6 + (26,6 х 0,10) = 29,26 млн грн.

Масу прибутку по виробу А після впровадження першого заходу ( П) визначаємо за формулою 4:

П = 32,34 - 29,26 = 3,08 млн грн.

Щодо виробу В, то слід просто перенести дані з табл. 8, оскільки впроваджені заходи не стосуються цього виробу.

Розрахунки щодо змін у прирості обсягів на 1 % та зниженні собівартості на 0,1 % після впровадження першого заходу здійснюються на основі табл. 11 аналогічно табл. 9. Отримані розрахунки наведені у табл. 12.

Таблиця 12. Зміни у прирості обсягів на 1 % та зниженні собівартості на 0,1 % після реалізації першого заходу, тис. грн

П= 3080 х 0,01 = 30,8 тис грн.

Зниження собівартості виробництва виробу А (С) дорівнюватиме:

С = 29260 х 0,001 = 29,26 тис. грн.

У табл. 11 приріст прибутку (П) при збільшенні обсягу виробництва виробу Б на 1 % дорівнюватиме:

П= 850 х 0,01 = 8,5 тис грн.

Зниження собівартості виробництва виробу Б (С) дорівнюватиме:

С = 24900 х 0,001 = 24,9 тис. грн..

Етап 8. Слід звернути увагу на те, що збільшення обсягів виробництва, а значить й прибутку того чи іншого виробу може бути виконано тільки в тому випадку, коли прогнозований попит обсягу виробництва для відповідного виробу більше або дорівнює можливому збільшенню випуску згідно з табл. 3. Якщо попит менший, то необхідно проводити корегування даних. Треба також розрахувати, наскільки можливо збільшити обсяги виробництва після реалізації першого заходу на наступних етапах вирішення завдання.

Для цього слід визначити відповідні коефіцієнти (К), що розраховуються наступним чином:

К = ,

де - індекс можливого зростання обсягів виробництва згідно з

прогнозами маркетолога;

- індекс можливого зростання (або зниження) обсягів виробництва при реалізації першого заходу.

У нашому прикладі змінювали обсяги лише по двом виробам: А та Б. Згідно з прогнозами маркетологів доцільно збільшувати обсяг виробу А на 18 %, а підприємство може збільшити обсяг без залучення капітальних вкладень лише на 10 %, тому коефіцієнт корегування обсягів по виробу А становить:

= 1,073

Тобто обсяг по виробу А можна збільшити ще на 7,3 %.

Щодо виробу Б, то прогнозований попит складав 25 %, а підприємство зменшили обсяги на 15 %, тому коефіцієнт корегування дорівнює:

=1,087

Тобто в подальшому можна планувати збільшення випуску виробу Б на 8,7 %.

Етап 9. Якщо в результаті попередніх розрахунків, попит на продукцію не був задоволений повністю або змін у обсягах не відбувалось зовсім, то слід перейти до варіанта збільшення обсягів за рахунок більш повного використання обладнання, тобто збільшення потужності підприємства. Більш повне використання обладнання передбачає, наприклад, роботу в третю зміну або залучення додаткових робочих. З іншого боку більш повне використання обладнання потребує й більше коштів на його обслуговування, ремонт тощо. Тому впровадження такого заходу веде за собою збільшення собівартості. Однак, необхідно врахувати попередні дані та вразі, якщо попит був незадоволений на 100 % перерахувати можливі зміни в обсягах виробництва по цим виробам.

Табл. 4 передбачає конкретні варіанти збільшення обсягів (4 %, 7 %, 14 %, 20 %), яким відповідає певна зміна собівартості по кожному з виробів. У результаті розрахунків може скластися ситуація, коли підприємству не має сенсу випускати додатково саме 4 % виробів або 7 % та ін. Відповідно, якщо випуск слід збільшити наприклад, менш ніж на 4 %, то й зміни у собівартості теж будуть нижчими ніж наведені у табл. 4. У таких випадках треба встановити, яке збільшення собівартості відповідатиме саме необхідному збільшенню обсягів виробництва по конкретному виробу. Для цього застосовується метод екстраполяції та інтерполяції.

Екстраполяція це один з методів прогнозування, який дозволяє визначити значення функції (в нашому випадку це собівартість) в точках поза певного інтервалу, В нашому завданні екстраполяцію слід застосовувати, якщо випуск обсягів виробництва певного виду продукції доцільно збільшувати або менше ніж 4 %, або більше ніж на 20 %.

Інтерполяція - засіб знаходження проміжних значень функції (в нашому випадку собівартість) в рамках певного інтервалу Так, наприклад, якщо необхідно збільшити обсяг на 5 % (а в нас є тільки точки інтервалу і 4 % та 7 %) або на 9 % (а інтервал: 7-14 %).

При застосуванні методів екстраполяції та інтерполяції в нашому завданні треба:

• · визначити, до якого інтервалу входить значення необхідного (згідно з попередніми розрахунками) збільшення обсягів виробництва по конкретному виробу;
• · знайти коефіцієнт, що характеризує співвідношення між необхідним відсотком збільшення обсягів виробництва певного виробу та максимально можливим відсотком інтервалу;
• · скорегувати % збільшення собівартості на отриманий коефіцієнт.

При проведенні розрахунків нової собівартості необхідно пам'ятати,

що само по собі збільшення обсягів виробництва вже веде до змін у собівартості Тому собівартість буде збільшуватися по двом причинам

• · по-перше, за рахунок збільшення обсягів;
• · по-друге, згідно з табл. 4 (або розрахункам по методу екстраполяції) за рахунок проведення певних заходів.

При впровадженні другого заходу слід пам'ятати, що більш повне використання обладнання (а значить й збільшення собівартості) можливо лише по одному з виробів Тому необхідно обрати той виріб, на який буде спрямований цей захід. Оскільки кожне підприємство намагається знизити собівартість, то критерієм вибору стають мінімальні витрати Можливо самим доцільним варіантом є більш повна загрузка обладнання по тим виробам на які був спрямований перший захід, але досягти 100 % задоволення попиту не вдалось

У нашому прикладі використовуючи можливості збільшення обсягів та собівартості (табл. 4) можна спробувати збільшити обсяг випуску виробу А до 10 %. Мінімальне збільшення випуску виробу А згідно табл 4 - 14%,а можливості підприємства лише 7,3 %. Для того, шоб визначити наскільки зміниться собівартість продукції при збільшенні обсягу не на 14 %, а на 7,3 % застосовуємо метод екстраполяції та розраховуємо відповідний коефіцієнт.

= 0.52

Тоді собівартість виробу А () згідно з табл.. 4 та отриманого

коефіцієнта зросте на 0.26 %:

= 0,5 х 0,52 = 0,26 %

Збільшення обсягу виробу А на 7,3 % згідно з табл.. 12 дає такий

приріст прибутку ():

= 30.8 x 7,3 = 224,84 тис. грн

Однак таке збільшення обсягу дає збільшення й собівартості на 7,3 %. Таким чином нова собівартість виробу А () (згідно з даними табл.. 12) складе:

= 29,26 х 1,073 = 31,39 млн грн..

Це означає, що 0.1 % собівартості складає 31,39 тис. грн.. У даному випадку собівартість збільшується на 0.26 % (згідно з розрахунками за методом екстраполяції), тому загальне збільшення собівартості по виробу А складе 81,61 тис. грн.. (31,39 х 2,6 = 81,61 тис. грн..)

Приріст прибутку () складатиме:

= 224,84 - 81,61 = 143,23 тис. грн.

Таким чином (згідно з табл. 11) остаточний новий обсяг виробництва виробу А (Ов)складе:

О = 32,34 x 1,073 = 34,70 млн. грн.

Нова загальна собівартість виробу А (С) складе:

С = 29,26 х 1,073 х 1,0026 = 31,48 млн. грн.

Нова маса прибутку по виробу А (П) складе:

П = 224,84 - 31,48 = 193,36 млн. грн..

Етап 10 Підприємство також має можливість залучити капітальні вкладення Максимальна сума, яку може вкласти підприємство 1.5 млн. грн. Ці кошти можуть бути повністю витрачені або тільки частково. Розмір капіталовкладень перш за все визначається конкретними заходами, які реалізуються за допомогою цих капіталовкладень, збільшення обсягів чи зменшення собівартості.

У першу чергу слід проаналізувати можливість та доцільність вкладення коштів у збільшення обсягів (табл. 5). На основі попередніх розрахунків та даних маркетологів щодо зміни попиту необхідно визначити, випуск яких саме виробів та у якому обсязі можна збільшувати

За умовами завдання реалізувати цей захід підприємство може лише по одному з виробів Критерієм вибору, як знову є можливий максимальний прибуток. Використовуючи вихідні дані (табл.5) та дані попередніх розрахунків (в нашому випадку табл.12) можна оцінити, яким буде збільшення прибутку в кожному випадку окремо по виробах Але для попереднього аналізу в першу чергу доцільно звернути увагу на максимально можливе збільшення обсягів (а значить й прибутку), яке досягається при вкладанні всіх 1,5 млн. грн.

Ще одним заходом збільшення прибутку є зниження собівартості (табл.6). Для реалізації такого заходу також потрібні додаткові капіталовкладення. Для того, щоб оцінити собівартість якого виробу необхідно зменшувати, треба розрахувати максимально можливе зниження собівартості. Аналізуючи вихідні дані (табл. 6) та розрахункової дані (табл. 12) можна оцінити, якою буде економія при зниженні собівартості (а значить й зростання прибутку) в кожному випадку окремо по виробах. Але як і в попередній ситуації, в першу чергу слід звернути на максимально можливе зменшення собівартості.

Такий варіант засвоєння капітальних вкладень с найбільш простим, але за певних умов може виявитися і найбільш ефектнішим. Оді пік, можливі різні варіанти здійснення капіталовкладень.

Аналіз табл. 5 та б показує, що як зростання обсягів, ти к І зниження собівартості нерівномірне. Так, наприклад, затративши 0,5 млн. грн.. можна збільшити випуск продукції по виробу А на 4 %, а При вкладанні 1,5 млн. грн.. тільки на 8 %. Аналогічний стан й зі зниженням собівартості Це дозволяє на основі аналізу цих таблиць шляхом комбінації різних варіантів рішень досягти більш ефективного вкладення коштів.

Необхідно запропонувати та розрахувати декілька можливих комбінованих варіантів засвоєння додаткових коштів, щоб обрати найкращий або довести доцільність самого простого варіанта. При виборі тієї чи іншої комбінації треба зробити обґрунтування, чому саме таку комбінацію було обрано.

У нашому прикладі збільшувати обсяги можна вже лише по виробах Б (на 8,7 % згідно з попередніми розрахунками) та В (на 20 % згідно з прогнозами маркетологів). Однак збільшення обсягів по виробу В дає збільшення прибутку практично в два рази менше, ніж по інших виробах (згідно табл. 12), а тому цей варіант не є ефективним і його слід відхилити.

Вклавши 1,5 млн грн можливо збільшити випуск по виробу Б на 10 % Згідно з даними табл. 5 це дозволить збільшити прибуток () на 85,0 тис. грн:

= 8,5 x 10 = 85,0 тис. грн.

Капіталовкладення можна використовувати й на зниження собівартості.

Попередньо проаналізуємо максимально можливе зниження собівартості по всіх виробах.

Якщо вкласти кошти у виріб В, то максимально можливе зниження

собівартості () складе 205,84 тис. грн. Розрахунки проводимо згідно даних табл. 6 та табл. 12:

=24,8 x 8,3 = 205,84 тис. грн.

При вкладанні коштів у виріб Б максимально можливе зниження собівартості () складе 169,32 тис. грн.:

= 24,9 x 6,8= 169,32 тис. грн.

За умов капіталовкладень у виріб А собівартість () максимально знизиться на 229,80 тис. грн. Розрахунки проводимо згідно табл. 6 та розрахунків у пункті 9 ; оскільки саме по цьому виробу відбувалися зміни:

= 31,48 x 7,3 = 229,80 тис. грн.

Попередні розрахунки показують, що зниження собівартості по виробам Б та В недоцільне.

Крім того збільшення обсягів по виробу Б у порівнянні зі зниження собівартості по виробу А менш доцільне Тому приймаємо рішення щодо вкладення коштів у зниження собівартості виробу А.

Прийняте рішення найбільш просте з усіх можливих і скоріш за все не найкраще.

Розглянемо декілька можливих комбінацій капіталовкладень у різні заходи.

Варіант 1.

Збільшуємо обсяг виробництва виробу Б на 5 %, витративши при цьому 0,5 млн. грн.. (табл. 5) й одночасно вкладемо 1.0 млн. грн.. для зниження собівартості по виробу В на 0,58 % (табл. 6).

У такому випадку зростання прибутку від збільшення обсягів виробу Б () складе 42,5 тис. грн. Розрахунки проводимо згідно з даними табл. 12:

=8,5 x 5 = 42,5 тис. грн.

Крім того зниження собівартості виробу В () складе 143,84 тис грн. Розрахунки проводимо згідно з даними табл. 12

= 24,8 х 5,8 = 143,84 тис. грн.

Таким чином загальна зміна прибутку () складе:

= 42,5 + 143,84 = 186,34 тис. грн.

Прибуток за комбінованим варіантом капіталовкладень є меншим, ніж у попередньому випадку, а тому вірогідно його застосування є не ефективним.

Така комбінація обрана тому, що капіталовкладення при збільшенні обсягів на 1 % найменші і складають 100 тис. грн. (згідно з табл. 6 500/5=100 тис. грн.).

Варіант 2

Збільшуємо обсяг виробництва виробу Б на 5 % витративши при цьому 0,5 млн грн (табл. 5) й одночасно вкладемо 1.0 млн грн для зниження собівартості по виробу А на 0,59 % (табл. 6).

У такому випадку зростання прибутку від збільшення обсягів виробу Б () складе 42,5 тис. грн. Розрахунки проводимо згідно з даними табл. 12:

= 8,5 х 5 = 42,5 тис. грн..

Крім того зниження собівартості виробу А() складе 185,732 тис гри. Розрахунки проводимо згідно з розрахунками у пункті 9:

= 31,49 х 5,9 = 185,732 тис. грн.

Таким чином загальна зміна прибутку () складатиме:

= 42,5 +185,732 = 228,232 тис. грн.

Прибуток при такому варіанті менший ніж у першому випадку, але більший ніж у попередньому, що говорить перевагу для підприємства.

Вибір такої комбінації обумовлений тим, що як і у попередньому варіанті капіталовкладення при збільшенні обсягів на 1 % найменші. Однак зниження собівартості по виробу А є найбільшим (якщо не брати до уваги виріб В, оскільки по цьому виробу вже внесені кошти для збільшення обсягів).

Варіант 3.

На збільшення обсягу виробу Б на 5 % витрачаємо 0.5 млн грн. Можливо знизити собівартість одразу по виробах А та Б, витративши в кожному випадку ще по 0,5 млн грн для кожного виробу. Зниження собівартості по виробу А складає 0,32 %, а по виробу Б 0,22 %. що загалом складає 0,54 %. Зниження собівартості по кожному виробу на 0,1 % приблизно рівномірні.

Таким чином, отримуємо наступні результати.

Зростання прибутку від збільшення обсягів виробу Б () складе 42,5 тис грн Розрахунки проводимо згідно з даними табл. 12:

= 8,5 х 5 = 42,5 тис. грн..

Зниження собівартості виробу Б () складе 54,78 тис. грн.. розрахунки проводимо згідно з даними табл.. 12.

= 24,9 х 2,2 = 54,78 тис. грн.

Зниження собівартості виробу А () складе 100,736 тис. грн.. розрахунки проводимо згідно з розрахунками у пункті 9.

= 31,48 х 3,2 = 100,736 тис грн..

Загальна зміна прибутку при реалізації перелічених заходів () складе А, В

= 42,5 + 54,78 + 100,736 = 198,016 тис. грн..

Порівнюємо результати всіх запропонованих варіантів змін у виробництві за умов капіталовкладень (табл.. 13).

Таблиця 13. Зміна прибутку в результаті впровадження заходів із застосуванням капіталовкладень

Аналізуючи табл.. 13 робимо висновок, що найбільш доцільно вкласти 1,5 млн.грн. у виріб А зі зниженням собівартості на 0,73%.

Етап 11 На останньому етапі виконання розрахункової частини необхідно перелічити всі заходи, які реалізуються та їх послідовність. Крім того необхідно розрахувати всі зміни прибутку, обсягів виробництва та со...

Обсяг виробу В залишився незмінним і складає 4100 одиниць або 27060 тис. гри.

Обсяг виробу А (О) після впровадження заходів 1.1 та 1.2 (табл. 14) складає:

· у натуральному виразі:

О = 7000 x 1,10 + 1,073 = 8262,1 шт.

· у вартісному виразі:

О = 8262,1 х 4,2 = 34700,82 тис. грн..

Загальна зміна обсягів виробу А складає: 1,10 x 1,073 = 1,18, тобто обсяг виробу А збільшується на 18 %.

Собівартість випуску виробу Б (С) в результаті впровадження заходів 1.1, 2.1 та 2.2 (табл. 14) складе (згідно з табл. 8);

С = 29,3 x 0,85 x 1,05 х 0,995 = 26,02 млн. грн.

Загальна зміна собівартості виписку виробу Б складе: 0,85 х 1,05 x 0,995 = 0,89, тобто собівартість знижується на 11 %:

Собівартість одиниці виробу Б складатиме (з формули 6):

Б = = 14,96 тис. грн..

Собівартість одинці виробу В залишається незмінною та дорівнює 6,05 млн. грн.. а загальна собівартість 24,80 млн. грн.

Собівартість випуску виробу А в результаті впровадження заходів 1.1. 1.2 та 2.2. дорівнює 27,68 млн. грн. Загальна зміна собівартості випуску виробу А складає: 1,10 x 1,073 х 1,0026 х 0,996 = 1,18, тобто збільшується на 18%.

Собівартість одиниці виробу А дорівнює 3,35 тис. грн.

Розраховуємо прибуток по виробам за формуло 4:

· прибуток випуску виробу А(П) дорівнюватиме:

П = 34,70 - 27,68 = 7,02

· прибуток випуску виробу Б(П);

П = 27,31 - 26,02 = 1,29 млн. грн..;

· прибуток випуску виробу В(П)

П = 27,06 - 24,80 = 2,26

Зведемо дані отримані в результаті розрахунків основних показників підприємства у плановому році в табл.. 15

Таблиця 15. Основні показники и плановому році, млн. грн.