Заходи техніки безпеки

Техніка безпеки - це система організаційних і технічних заходів і засобів, що запобігають впливові небезпечних виробничих чинників на процес виробництва.

Небезпечний виробничий чинник (небезпечний чинник) - виробничий чинник, вплив якого на працюючого приводить до травми.

Виробнича травма - травма, отримана працюючим на виробництві і викликана недотриманням вимог безпеки праці.

Виробнича небезпека - можливість впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Безпека праці - стан умов праці, при якому відсутня виробнича небезпека.

Зниженню або усуненню травматизму сприяє автоматизація виробничих процесів і керування устаткуванням, що виключає необхідність участі людини в роботі окремих частин устаткування, машин, механізмів і установок, а отже, виключає причини нещасних випадків, зв'язаних з обслуговуванням верстатів, машин, механізмів і установок під час їхньої роботи. До роботи допускаються особи, що добре знають конструкцію устаткування, вимоги техніки безпеки і безпечні прийоми роботи, при експлуатації, технічному обслуговуванні і ремонті устаткування.

Так як основна частина устаткування безпосередньо зв'язана з електричним струмом, то знанням правил електробезпеки в дистанції приділяється особлива увага.

Електричні мережі й установки підрозділяються по напрузі, частоті і напрямку струму, виконанню мережі і по ступені небезпеки поразки електричним струмом.

По напрузі електромережі й установки можуть бути вище 1000В, до 1000В, 36В та 12В.

Мал. 3. Схеми: а - трьохпровідної мережі напругою вище 1000 В с заземленою нейтраллю; б -- трьохпровідної мережі напругою до 1000 В с ізольованою нейтраллю; в - чотирьохпровідної мережі до 1000 В с глухозаземленною нейтраллю.

По частоті електроструму мережі й установки підрозділяються на наступні групи:

50 Гц - найбільш поширена частота;
200; 400; 600 Гц - підвищена частота;
3106 - 3107 Гц - висока частота (ВЧ);
3107 - 3108 Гц - дуже висока частота (ОВЧ);
3108 - 3109 Гц - ультрависока частота (УВЧ);
3109 - 31010 Гц - надвисока частота (СВЧ);
31010 - 31011 Гц - край висока частота (КВЧ);
31011 - 31012 Гц - над крайвисока частота (СКВЧ).

По напрямку струму мережі установки можуть бути змінного і постійного струму. У залежності від режиму нейтралі при напрузі вище 1000В відповідно до ПУЕ застосовують мережі трьохпровідні (мал. 3, а) із заземленою нейтраллю. При напрузі до 1000В відповідно до ПУЕ застосовують мережі трьохпровідні з ізольованою нейтраллю (мал. 3, б) і чотирьохпровідні з глухозаземленою нейтраллю (мал. 3, в). Нейтральна точка мереж трьохпровідних (мал. 3, б) з ізольованою нейтраллю не має зв'язку з землею. Такі мережі застосовують при незначних ємнісних струмах, коли можливо підтримати ізоляцію в гарному стані, коли мережі не схильні до впливу агресивних середовищ. Ці мережі знаходяться під постійним наглядом, вони більш безпечні, тому їх рекомендують застосовувати в торф'яній, вугільній і лісовій промисловості.

Мережі чотирьохпровідні з глухозаземленою нейтраллю застосовують там, де неможливо забезпечити гарну ізоляцію через високу вологість, агресивне середовище, коли внаслідок великої розгалуженості ємнісні струми досягають великих значень, небезпечних для людини, коли неможливо швидко відшукати й усунути пошкодження ізоляції (наприклад, міські і сільські мережі, мережі великих підприємств).

Виробнича санітарія. Гігієна праці грунтується на вивченні виробничого середовища і його впливу на умови праці, здоров'я робітників із метою розробки комплексу організаційних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, необхідних для оздоровлення і підвищення продуктивності праці. Як наукова дисципліна гігієна праці - це база для практичної і законодавчої роботи в області санітарної охорони і гігієнічної раціоналізації праці. До технології й організації виробництва відносяться механізація технологічних процесів, впровадження напівавтоматичних і автоматичних способів виробництва, дистанційного керування устаткуванням і т.д.

У тісному зв'язку з технологією виробництва знаходиться трудовий процес, що вимагає визначеної нервово-психічної напруги, напруги окремих органів і систем, положення тіла при роботі і т.д. До санітарно-гігієнічних умов праці відносяться: вплив на організм людини метеорологічного чинника (температури, вологості, швидкості руху повітря, барометричного тиску), забруднення повітря парами, газами, пилом, вплив шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань, радіації і т.д. Вплив на здоров'я вивчають за допомогою сучасних методів гігієнічної науки.

Виробнича санітарія - це система організаційних і санітарно-технічних заходів і засобів, що запобігають вплив шкідливих виробничих чинників.

Шкідливий виробничий чинник (шкідливий чинник) -- виробничий чинник, вплив якого на працюючого приводить до захворювання.

Професійне захворювання - захворювання, викликане впливом на працюючих шкідливих умов праці.

Промислово-санітарна робота в нашій країні базується на матеріалістичному розумінні взаємовідносин організму і середовищ.

Санітарними нормами проектування промислових підприємств установлені суворі вимоги до охорони здоров'я і життя працюючих. Наприклад, забруднене повітря (парами, газами, пилом), що видаляється з виробничих приміщень, перед викидом в атмосферу повинне бути очищене і знешкоджене.

Норми санітарних розривів поширюються на підприємства з дуже гучним виробництвом. Визначено санітарні розриви на установки ультрависокої і надвисокої частот. Для запобігання забруднення рік, озер і інших водойм виробничими стічними водами, що містять не тільки шкідливі, але і отруйні і небезпечні для флори, фауни водойм і людей речовини, санітарними нормами і правилами передбачені спеціальні вимоги по очищенню і знешкодженню забруднених вод перед спуском (скиданням) їх в каналізаційну систему. Встановлено визначені вимоги до споруд для очищення і знешкодження стічних вод. Очисні споруди і пристрої для скидання очищених і знешкоджених стічних вод повинні розташовуватися вниз за течією ріки з обов'язковим санітарним розривом між населеним пунктом і очисними спорудами.

Санітарними нормами і правилами визначені норми водоспоживання по цехах підприємств. Встановлено норми водоспоживання на одного жителя селища або міста. При цьому визначені джерела водопостачання, місця забору, очищення, знешкодження і знезаражування вод і охорона водяних джерел. Установлено санітарні захисні зони, що охороняються. Воду для питних і побутових потреб забирають згори за течією ріки по відношенню розташування селища і на відстані не меншій від встановленої санітарно-захисної зони (між місцем забору води і містом) з обліком використання ріки населеним пунктом. Крім того, установлена санітарно-захисна зона від місця забору води вгорі за течією ріки з таким розрахунком, щоб шкідливі забруднення, що потрапили у воду, при підході до місця забору води були цілком знешкоджені життєдіяльністю ріки. Виробнича санітарія регламентує застосування отруйних і шкідливих речовин на підприємствах у сільському і лісовому господарстві.

Небезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються по природі дії на організм людини на наступні групи:

фізичні,

хімічні,

біологічні,

психофізіологічні.

Небезпечні фізичні шкідливі виробничі чинники поділяються на :

машини, що рухаються, і механізми;

незахищені рухливі елементи виробничого устаткування;

вироби, що пересуваються, матеріали;

підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

підвищена або знижена температура поверхонь матеріалів, устаткування;

підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

підвищений рівень вібрації;

підвищений рівень інфразвукових коливань;

підвищений рівень ультразвуку;

підвищений або знижений барометричний тиск у робочій зоні і його різка зміна;

підвищена або знижена вологість повітря;

підвищена або знижена рухливість повітря;

підвищена або знижена іонізація повітря;

підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні;

небезпечний рівень напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

підвищена напруженість електричного поля;

підвищена напруженість магнітного поля;

відсутність або нестача природного світла;

недостатня освітленість робочої зони;

підвищена яскравість світла;

знижена контрастність;

прямий і відбитий блиск;

підвищена пульсація світлового потоку;

підвищений рівень ультрафіолетової радіації;

підвищений рівень інфрачервоної радіації.

Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники підрозділяються на наступні групи:

по характері впливу на організм людини: загальнотоксичні, дратівні;

по шляху проникнення в організм людини: через дихальні шляхи, шкірний покрив.

Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники викликаються біологічними речовинами, вплив яких на працюючих тягне за собою травми або захворювання.

Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники викликають перевантаження, що по характері дії підрозділяються на фізичні і нервово-психічні.

Фізичні перевантаження підрозділяються на статичні, гіподинамічні, динамічні.

Причинами нервово-психічних перевантажень можуть бути розумова перенапруга, перенапруга аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження.

Аналізуючи стан охорони праці в дистанції сигналізації і зв'язку можна відмітити, що основними чинниками, які впливаючи на організм працюючого можуть призводити до виробничої травми є: фізичні чинники (особливо ті, які обумовлюють роботу з електроустаткуванням, електроапаратурою) та психофізіологічні чинники, пов'язані з нервово-психічними перевантаженнями (в основному розумова перенапруга, емоційні перевантаження). Для усунення психофізіологічних чинників використовуються технологічні перерви в роботі, змінний характер роботи, організація технологічних процесів обслуговування пристроїв та систем зв'язку.