Аналіз антропогенного навантаження на стан природних ресурсів району

Подільський економічний район належить до економічних районів України з найвищим рівнем розораності території. Нерівність території і висока частка просапних культур у посівних площах зумовлюють активні процеси деградації ґрунтів і розвиток ерозійних процесів. До того ж майже половина всіх сільськогосподарських угідь району мають підвищену кислотність.

Серед комплексу проблем розвитку суспільства найбільш загрозливими вважаються руйнування і забруднення навколишнього середовища, а також вичерпання природних ресурсів. В умовах зростаючого антропогенного впливу вирішення завдань попередження деградації природного середовища і раціонального природокористування набуло винятково важливого значення як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.

Складна екологічна ситуація в Подільському регіоні породжена високим ступенем освоєності і урбанізації території, наявністю великих підприємств енергетичної, хімічної, нафтохімічної, нафтогазовидобувної і деревообробної галузей, розвитком агропромислового і лісогосподарського комплексів. При обґрунтуванні обсягів і технологій використання природних ресурсів, плануванні розвитку територій не враховуються ландшафтна структура і пріоритетні функції ландшафтотворних компонентів, а також їх відновлювальна здатність і стійкість до антропогенних навантажень. Ці чинники спричинюють вичерпання природних ресурсів і забруднення довкілля, негативно впливають на якість середовища життєдіяльності людей.

У зв'язку з цим, сучасне природокористування потребує удосконалення структури і територіальної оптимізації, що можна здійснити лише на основі всебічного вивчення глибини і напрямів антропогенних змін у ландшафтах, причин, що їх зумовлюють та обґрунтування геоекологічних засад раціонального природокористування і управління природними ресурсами.

Відтак, важливими для району є розширене використання ґрунтозахисних технологій, насадження лісів, особливо на землях з поширенням ярів і балок, гіпсування та вапнування закислених ґрунтів.

Серед великої кількості показників, які характеризують екологічну сферу району, ми аналізуватимемо наступні індикатори:

показники стану атмосферного повітря (кількість сумарних викидів, тис.т; кількість викидів від стаціонарних джерел, тис.т; кількість викидів від пересувних джерел, тис.т; щільність викидів забруднюючих речовин на 1 км2,т; кількість викидів забруднюючих речовин на душу населення,кг);

показники стану земельних ресурсів (територія зайнята природними стійкимие ландшафтами,%; землі с/г призначення,%);

показники використання водних ресурсів (забір води з підземних водоносних горизонтів,млн.м3; забір води з поверхневих джерел,млн.м3; скиди недоочищених стічних вод, млн.м3);

показники поводження з відходами (утворення ТПВ на душу населення, т; утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, т).

Всі дані по екологічним індикаторами наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1.

Показник екологічний	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Кількість сумарних викидів, тис.т	1,721	1,536	2,153	3,582	3,214	3,452	3,638	3,157	3,038	3,047
Кількість викидів від стаціонарних джерел, тис.т	0,04	0,045	0,036	0,040	0,042	0,053	0,050	0,061	0,076	0,079
Кількість викидів від пересувних джерел, тис.т	2,01	1,99	2,31	3,52	3,21	3,01	3,05	3,0	3,09	3,50
Щільність викидів на 1 кмІ, кг	7524	6325	6527	6214	5963	5241	6359	5963	4962	4856
Кількість викидів на душу населення,кг	98,2	81,2	85,6	80,3	56,7	64,2	79,5	72,5	69,3	70,4
Територія під забудовою та твердим покриттям, %	1,3	1,32	1,44	1,68	1,95	2,17	2,46	2,76	2,89	3,06
Територія зайнята природними сталими ландшафтами, %	2,62	2,84	3,02	3,34	3,42	3,40	3,10	2,95	2,61	2,34
Землі с/г призначення, тис.га	42,84	45,25	44,7	43,98	43,26	43,25	43,57	43,21	42,15	42,58
Забір води з підземних водоносних горизонтів, млн.мі	3,15	3,57	3,67	3,52	3,21	3,94	3,43	3,3	3,17	3,031
Забір води з поверхневих джерел, млн.мі	4,231	5,324	5,621	5,328	4,978	5,327	5,032	4,326	4,654	4,879
Скиди неочищених стічних вод	3,402	3,632	3,987	4,123	3,892	3,654	3,754	3,864	3,889	3,125
Утворення ТПВ на душу населення, мі	0,82	0,80	0,81	0,84	0,73	0,74	0,78	0,79	0,81	0,84
Утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, т	0,65	0,61	0,64	0,67	0,68	0,71	0,71	0,70	0,74	0,78
Ступінь використання відходів як вторинної сировини, %	33,1	33,8	36,1	37,4	37,1	36,9	37,1	37,8	40,2	42,3

Згідно таблиці 5.1. всі дані окремо по кожному економічному показнику для зручності подальшого використання й аналізу представимо у вигляді графіків (див. рис.5.1.-5.8.).

Рис. 5.1 Кількість сумарних викидів, тис.т

Рис. 5.2 Кількість викидів від стаціонарних джерел, тис.т

Рис. 5.3 Кількість викидів від пересувних джерел, тис.т

Рис. 5.4 Щільність викидів на 1 кмІ, кг

Рис. 5.5 Кількість викидів на душу населення,кг

Рис. 5.6 Територія під забудовою та твердим покриттям, %

Рис. 5.7 Територія зайнята природними сталими ландшафтами, %

Рис. 5.8 Землі с/г призначення, тис.га

Рис. 5.9 Забір води з підземних водоносних горизонтів, млн.мі

Рис. 5.10 Забір води з поверхневих джерел, млн.мі

Рис. 5.11 Скиди неочищених стічних вод

Рис. 5.12 Утворення ТПВ на душу населення, мі

Рис. 5.13 Утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, т

Рис. 5.14 Ступінь використання відходів як вторинної сировини, %

5.3 Оцінка екологічного розвитку району

Оцінку екологічного розвитку території пропонується здійснювати на основі чотирьох агрегованих та 14 базових показників. Результати розрахунку подаються у вигляді табл. 5.2.

Таблиця 5.2.

Розрахунок агрегованих показників екологічного розвитку Волочиського району

На основі встановлених екологічних агрегованих показників, необхідно розрахувати інтегрований показник екологічного стану території (І1) як середнє геометричне значення сукупності агрегованих показників за формулою:

, (3.3)

де АПn - розраховані агреговані показники (від 1 до 0).

Розрахунок інтегрованого показника економічного розвитку території за 2005 рік:

In=4v0,66*0,59*0,41*0,36=0,49

Аналогічно розраховуємо інтегрований показник екологічного стану території Волочиського району на 2009р. і 2014р. Результати зводимо в таблицю 5.3.

Для оцінки стану екологічної підсистеми використовуємо уніфіковану шкалу оцінювання: 1,0 - 0,8 - еталонний стан; 0,8 - 0,6 - сприятливий; 0,6 - 0,4 - задовільний; 0,4 - 0,2 - загрозливий; 0,2 - 0 - критичний. На основі встановлених екологічнихагрегованих показників, розраховуємо інтегрований показник екологічного розвитку території як середнє геометричне значення сукупності агрегованих показників (фор. 3.3).